СВОЄРІДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВІСТІ З «ЛОКАЛЬНИМ» ТИПОМ СЮЖЕТУ

  • Н. П. Олійник
Ключові слова: повість, «локальний» тип сюжету, новелістична повість, художній час і простір, проблема вибору.

Анотація

Розглянуто питання, пов’язані із жанровою своєрідністю сучасної ук­раїнської повісті. Наголошується на концептуальних ознаках по­вісті власне з «локальним» типом сюжету, зокрема такій, що типологічно спо­­рід­нена з новелою («Біль і гнів» Є. Гуцала, «Турецький міст», «Карби» Р. Фе­до­ріва та ін.).

Посилання

Білоус П. Про художність, паралітературу й літературні смаки / Петро Білоус // Слово і Час. – 2012. – № 2. – С. 89–93.

Гуцало Є. Біль і гнів / Євген Гуцало // З вогню вос­кресли: [повісті]. – К.: Дніпро, 1980. – С. 3–132.

Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / упоряд. Ю. Кова­лів. – Т. 2. – К.: Академія, 2007. – 622 с.

Ткачук М. Наратив повісті-аполога «Месть верхо­вин­ця» Миколи Устияновича / Микола Ткачук // Слово і Час. – 2012. – № 2. – С. 53–62.

Федорів Р. Турецький міст. Знак кім­ме­рійця: [повісті] / Роман Федорів. – Львів: Каменяр, 1972. – С. 35–101.

Розділ
Актуальні проблеми українського літературознавства